Севастополь на Байкалі і інші чудеса природи

Завдяки винятковій люб'язності ВАТ «Т-платформи» та АТ «НВО «РусБИТех», нам вдалось отримати на тестування дослідний зразок робочої станції «Таволга Термінал TP-T22BT» на базі процесора Байкал-Т1 і робочу версію дистрибутива ОС Astra Linux Special Edition релізу «Севастополь» для неї.

Працюючи в російській фірмі, що займається інформаційними технологіями для державного сектора, і прочитавши в інтернеті журналістські публікації про новітню розробку ВАТ «Т-платформи» – робочої станції «Таволга Термінал TP-T22BT» на базі вітчизняного процесора Байкал-Т1, ми захотіли подивитися, що ж являє собою це виріб з практичної точки зору, щоб бути готовими в потрібний момент забезпечити імпортозаміщення в своїй продукції. З цією метою ми звернулися до ВАТ «Т-платформи» з проханням надати продукцію нас на тестування. Незважаючи на те, що затребуваність «Таволги» на вітчизняному ринку дуже велика, і постачання розписані на багато місяців вперед, наша репутація та люб'язність представників «Т-платформи» дозволили нам оперативно отримати для тестування дослідний зразок робочої станції, результатами якої вважаємо можливим поділитися.

Ось що являє собою «Таволга Термінал TP-T22BT» за даними виробника:


Форм-фактор: моноблочний
Дисплей: 21.5" (54.6 см), IPS, 16:9, Full HD 1920×1080, світлодіодне підсвічування
Процесор: Байкал-Т1 (MIPS P5600, 2 ядра)
Пам'ять: Від 2 до 8 ГБ DDR3
Локальне зберігання: 8 ГБ NAND Flash (опція) / 8 ГБ Disk-on-Chip SSD (опція) / 2.5" SATA SSD (опція)
Графічний адаптер: SM 750, 16 МБ відеопам'яті
Звук: Кодек PCM2912A / Вбудовані стереодинаміки 2 × 2,5 Вт
Зовнішні роз'єми: 4 х USB 2.0 / 1 х PS/2 / Пристрій для роботи зі смарт-картами / Пристрій для роботи з картами пам'яті SD/SDHC/SDXC/MMC/MS / Єдиний вхід 3,5 мм для стереогарнітури (TRRS CTIA/AHJ) / Роз'єм для замку Kensington lock
Мережеві можливості: 2 × 100/1000 Мбіт/с Ethernet RJ-45 (8P8C) або
1 × 100/1000 Мбіт/с Ethernet RJ-45 (8P8C) / 1 x порт для SFP-модуля (100/1000 Мбіт/с)
Підтримка ОС: Дистрибутиви Linux, засновані на Debian
Електроживлення: 110-230 В, 50/60 Гц змінного струму
Аксесуари: Клавіатура (дротова, USB) / Миша (дротова, USB)
Умови експлуатації: температура: від 0 до 40 °C, Відносна вологість: від 20 до 80% без конденсації
Гарантія: 3 роки
Наданий нам на тестування зразок в ряді моментів відрізнявся від зазначених характеристик, але загальна ідея зрозуміла.

Комп'ютер «Таволга Термінал» і процесор Байкал-Т1 розроблені в Росії і виробляються в Китаї.

Як відомо з преси, компанія «Т-платформи», яка є незалежним розробником обчислювальної техніки, знаходиться під пильним недружнім увагою уряду США, тому працює тільки з цивільним сектором і поставляє «Таволгу» з передвстановленою вільно поширюваної ОС Debian 8 (mipsel). Однак, ми з працею можемо собі уявити сценарій використання вітчизняного комп'ютера з зарубіжної ОС, тому ми не стали проводити які-небудь досвіди з Debian, а звернулися в АТ «НВО «РусБИТех», з яким маємо давній досвід спільної роботи, і отримали у них на тестування робочу версію вітчизняної ОС Astra Linux Special Edition релізу «Севастополь», призначеного для платформи MIPS. В майбутньому «Севастополь» повинен стати комерційним релізом захищеної ОС для MIPS, аналогічним «Смоленська» для Intel, а поки що (у січні 2017 року) його розробка не закінчена, і він існує у вигляді робочих збірок, в даний момент базуються на ядрі 3.19.

Отже, що ж відбувається після включення живлення?

Процес завантаження «Таволги» організований з використанням прошитого в системній платі завантажувача U-Boot, інтерфейс якого і інша завантажувальна інформація доступні через спеціальний нестандартний сервісний роз'єм. Для кінцевого користувача доступний лише графічний інтерфейс ОС, що з'являється після закінчення її автоматичного завантаження. Чорний екран після включення змінюється графічним логіном Linux.

«Таволга-Термінал» орієнтована на використання в корпоративному середовищі і не передбачає встановлення операційної системи силами кінцевого користувача. Для переустановки ОС в даний час необхідний кабель нестандартної розпаювання, через який текстова консоль MIPS виводиться на інший, сервісний комп'ютер, а також навички системного адміністратора на рівні володіння командами завантажувача U-Boot. Пошаманив з завантажувачем, ми змогли запустити інсталятор Astra Linux. Сам процес інсталяції виконується автоматично і принципово не відрізняється від релізів «Смоленськ» і «Орел» для платформи Intel.

Завантажившись в Astra Linux, ми потрапляємо в точно такий же інтерфейс користувача, як в релізах «Смоленськ» і «Орел». Однак, оскільки процесор Байкал-Т1 має архітектуру MIPS 32 (el), несумісну з Intel, то двійкові програми для Linux Intel виконуватися на ньому не можуть. Необхідна перекомпіляція.

Ми без будь-яких складнощів перекомпилировали свої програми, призначені для Intel-версій Astra Linux, і змогли їх запустити в «Севастополі». Все працює абсолютно так само, як в «Смоленську» або «Орлі» (з урахуванням, звичайно, того, що в поточній збірці «Севастополя» перенесено ще не всі пакети). Ніяких труднощів ні з кодуваннями, ні зі шрифтами, ні з макетами екранних форм – загалом, ні з чим, що зазвичай підстерігає програміста при переході з одного дистрибутива на інший. Сумісність між релізами Astra Linux забезпечена на відмінно. Важливо також, що на даній платформі використовується little endian порядок байт (mipsel), що відповідає прийнятому в Intel.

Єдине, що відразу звертає на себе увагу – це продуктивність. «Таволга Термінал» позиціонується як платформа для тонких клієнтів, і ні в якій мірі не може замінити повноцінну робочу станцію. За результатами синтетичних тестів та виконання практичних завдань, можна сказати, що швидкодія «Таволги Терміналу» відрізняється від сучасних робочих станцій Intel на порядок, а на деяких видах навантаження і більш. Тому по-справжньому товсті програми виконувати на «Байкалі-Т1» нереально.

З іншого боку, невелика продуктивність системи призводить до низького тепловиділення. Системний блок пасивно вентилюється і не містить будь-яких рухомих частин, при роботі щодо холодний і абсолютно безшумний.

Ми тестували «Таволгу» в різних режимах роботи тонкого клієнта: з перекомпиляцией клієнтських додатків в нативний код MIPS, з видаленим запуском з іншої машини засобами X window, з доступом через веб-браузер. У всіх випадках продуктивності цілком достатньо для нескладного інтерфейсу, але крутити якусь потужну навантаження зі швидкою інтенсивної перемальовуванням або складними розрахунками не вийде.

Отже, «Таволга Термінал TP-T22BT» має свої яскраво виражені плюси і мінуси.

Плюси:

– продукт вітчизняної розробки, може бути використаний при імпортозаміщення;
– симпатичний дизайн;
– відсутність рухомих і сильно нагрітих частин, що дозволяє припустити тривалу надійну роботу;
– несприйнятливість до поширених вірусів, орієнтованим на платформу Intel;
– несприйнятливість до сторонньому програмному забезпеченню, принесеному корпоративними користувачами, в тому числі до спроб оновлення ОС з боку користувача;
– імовірна відсутність зарубіжних «закладок» в архітектурі;
– повна сумісність на рівні вихідного коду з Linux для платформи Intel.

Мінуси:

– низька продуктивність, що робить неможливим виконання товстих додатків;
– маленький обсяг вбудованого флеш-накопичувача (можливо, це питання буде вирішено при поставках з SSD);
– обов'язковість кваліфікованого системного адміністратора для супроводу парку машин;
– неможливість поставки для використання у військовій сфері у зв'язку з обмеженнями уряду США;
– деякі фахівці вважатимуть за мінусом неможливість використання ОС Windows.

В цілому, на наш погляд, «Таволга Термінал TP-T22BT» при використанні з ОС Astra Linux – це цілком гідний продукт для робочого місця лінійного службовця великої корпорації, який працює з ресурсами сервера: продавця, операціоніста або співробітника державної установи, а також для робочого місця управління технологічним устаткуванням, якщо воно не вимагає значних обчислювальних ресурсів. На такому робочому місці складно зробити щось зайве, що, безсумнівно, порадує корпоративних системних адміністраторів.

З іншого боку, заміною домашнього комп'ютера або потужної робочої станції «Таволга Термінал» ні в якому разі не є.

Так як корпоративний бізнес взагалі мало схильний до інновацій з власної ініціативи, то майбутня поширеність систем на базі процесора Байкал-Т1, на наш погляд, буде в основному залежати від двох факторів: здатності виробника наростити обсяги серійного виробництва і активності Російського держави у справі обмеження бюджетних закупівель вітчизняною продукцією. Принаймні, можна впевнено сказати, що для Linux-програміста нічого складного в переході на цю платформу точно немає.
Джерело: Хабрахабр

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.