Працюємо з бюджетною установою. Частина 4

Ця стаття служить свого роду проміжним підсумком попередніх статей (частина 1, частина 2, частина 3) і містить деякі практичні рекомендації.
Отже:
— чому ми залишилися без договору;
— завжди винен замовник;
— не потрібен мені берег турецький інший договір… чи все-таки потрібен?;
— відкриті дані знову поспішають на допомогу.

Глава 0. Трохи про минуле
У попередніх статтях ми:
  • ще раз переконалися, що технічне завдання — це важливо і не завжди просто;
  • дізналися, що зміна технічного завдання може виявитися справою досить складним, а іноді і безуспішним;
  • знову зустрілися зі статтею КОСГУ, яка виявилася не тільки тісно пов'язаній з предметом договору, але й (в черговий раз) дуже важливою.
Глава 1. Чому ми залишилися без договору?
Безумовно, всі ми керуємося принципом добросовісності сторін. Точніше — повинні керуватися. Ви впевнені, що отримавши узгоджене, грамотне і детальне технічне завдання (яким ви по праву пишаєтеся), замовник укладе договір? Причому саме з вами? Не впевнені? І правильно робите — ми вже з вами неодноразово говорили про обіцянки. І зовсім не завжди вина буде лежати на замовника. Давайте розглянемо деякі з найпоширеніших варіантів.

Варіант 1. Замовник закупівлю тільки планував, але то забув вам про це сказати, то не повідомив спеціально, то ви не розчули — загалом, так вийшло (ми з вами говорили про таку можливість у другій статті).
Щоб здійснити закупівлю, замовник повинен обґрунтувати її об'єкт, ціну і спосіб визначення постачальника (докладніше дивіться у статті 18 44-ФЗ). Способи визначення постачальника згадувалися раніше, а обґрунтування закупівлі та ціни вас торкнеться тільки у разі, якщо замовник вирішить залучити до цієї справи потенційних виконавців (і вас у їхньому числі), тому що йому (замовнику) доступні і інші методи такого обґрунтування (для цікавляться — стаття 22 44-ФЗ).

Якщо замовнику потрібно щось типове (наприклад, комп'ютери), то він може запитати комерційні пропозиції. Якщо він не знає, які саме комп'ютери йому потрібні, або предмет закупівлі складний (наприклад, розробка програмного забезпечення), то йому можуть знадобитися консультації для уточнення вимог до об'єкта закупівлі та комерційні пропозиції для обґрунтування ціни.

Варіант 2. Замовникові довелося змінити спосіб закупівлі на конкурентний.
Крім граничних сум (про них ми теж говорили у другій статті), при використанні замовником пунктів 4 і 5 існують і інші обмеження.

Для закупівель за п. 4. — сумарний обсяг таких закупівель «не повинен перевищувати два мільйони рублів або не повинен перевищувати п'ять відсотків сукупного річного обсягу закупівель замовника і не повинен становити більше ніж п'ятдесят мільйонів рублів.»
Тобто замовник може вибирати з двох лімітів:
а) Просто два мільйони рублів. Ліміт фіксований;
б) П'ять відсотків від сукупного річного обсягу закупівель (це корисно, якщо він великий). Але при виборі такого ліміту вступає у силу ще одне обмеження (щоб життя медом не здавалася) — загальна сума таких закупівель не повинна перевищувати 50 мільйонів рублів. Неважко порахувати, що другий ліміт замовнику вигідніше, якщо сукупний річний обсяг закупівель більше 40 мільйонів рублів. Ліміт може змінюватися протягом року.

Для закупівель за п. 5. — сумарний обсяг таких закупівель «не повинен перевищувати п'ятдесят відсотків сукупного річного обсягу закупівель замовника і не повинен становити більше ніж двадцять мільйонів рублів». Тут все більш-менш зрозуміло. Ліміт може змінюватися протягом року.

Є й ще одне обмеження, пов'язане не з власне закупівлями за пп. 4, 5, а з необхідністю розміщення певної частини закупівель (не менш 15 % від сукупного річного обсягу закупівель, розрахованого спеціальним способом) у суб'єктів малого підприємництва з допомогою саме конкурентних способів визначення постачальника. Зовсім спрощено і грубо: якщо замовник запланував витратити за допомогою конкурентних процедур Х рублів, то не менше, ніж на 0,15*Х рублів із цієї суми, він повинен здійснити закупівлі (теж конкурентні) у суб'єктів малого підприємництва.

І причому тут ми? Припустимо, замовник хотів укладати з вами договір, на підставі пункту 4, але раптово отримав гроші на інші потреби з вимогою терміново (ні, ТЕРМІНОВО!!!) здійснити закупівлю. Може вийти так, що здійснивши цю нову закупівлю за п. 4, замовник вичерпає свій ліміт і буде змушений для вашої закупівлі використовувати п. 5 (якщо він взагалі у замовника є). Якщо ж переповнений і цей пункт, то замовнику доведеться готуватися до конкурентною процедурою.

Або замовник несподівано з'ясував, що не добирає необхідні 15 відсотків закупівель у суб'єктів малого підприємництва (причини можуть бути різні), і змушений перекинути частину закупівель у єдиного постачальника (можливо, що і ваша потрапила до їх числа) на конкурентні процедури.

Варіант 3. Замовника зобов'язали проводити закупівлю допомогою спільних торгів. Іноді буває, що зібравши руками замовників зразкові варіанти технічних завдань (які виготовили ви і ваші колеги), вищестояща інстанція вирішує ці ТЗ консолідувати, і оголосити одну велику конкурентну процедуру, предметом якої буде все та ж розробка програмного забезпечення для копіювання файлів, але вже для потреб декількох замовників. Мета, природно, економія бюджетних коштів. Перемогти у цій процедурі зможе тільки один, і зовсім не факт, що це будете ви. Якщо ж мова йде, наприклад, про поставку комп'ютерної техніки — ситуація може розвиватися аналогічно: зібравши з потреби замовників, вищестояща інстанція оголошує спільні торги на всю цю солянку.

Варіант 4. Замовнику було потрібно тільки грамотне ТЗ.
Таке могло статися, наприклад, якщо замовник спочатку передбачав конкурентний спосіб закупівлі або… планував іншого виконавця (не вас).
Це вже відверто нечесна гра з боку замовника.

Варіант 5. Гроші на закупівлю просто забрали, або забрали не всі, але з рештою суми ви ризикуєте заробити собі в збиток.
Таке теж буває.

Варіант 6. Замовник знайшов виконавця, який пообіцяв виконати роботу дешевше/швидше/якісніше (потрібне підкреслити).
Неприємна ситуація? Ще б. Життєва? Цілком.

На початку статті ми вже говорили про те, що в неукладення договору з вами не обов'язково буде винен саме замовник — як бачите, безпосередньо замовник винен у четвертому варіанті, першому (якщо справді вас не попередив) і, можливо, в шостому (але тут багато що залежить від конкретної ситуації).

Сили і час витрачені? Витрачені. Результат є? Немає. Так, звичайні комерційні ризики, але все одно неприємно. А адже ми ще навіть не дісталися до місій «укласти договір», «успішно роботу виконати» і «отримати оплату», з якими теж не все буде гладко.

Розділ 2. Чому ми залишилися без договору? — 2
А чи можна було якось уникнути такої непродуктивної витрати ресурсів? Срібної кулі, як зазвичай, немає, але спробувати зменшити ймовірні втрати варто.

Ще до початку роботи над написанням/коригуванням ТЗ необхідно визначити, наскільки ви готові вкластися (силами, часом, грошима) відносини, не підкріплені зобов'язанням (про те, що витрати є завжди, згадувалося у третьої статті). Потім є сенс оцінити свій потенційний внесок ще раз — тепер з урахуванням можливих ризиків статті згадані лише деякі). І якщо співвідношення не на вашу користь, той єдиний вірний спосіб — наполягати на укладенні договору на розробку технічного завдання. Отримання основного договору не гарантовано і в цьому випадку, але ви хоча б будете мати можливість зайнятися благодійністю там, де побажаєте, а не там, де довелося.

Замовника такий варіант не завжди влаштовує — як правило тому, що гроші виділяють конкретно на саму закупівлю, а будь-яка спроба заїкнутися про те, що до проведення робіт треба підготуватися, зустрічає відповіді на кшталт: «Грошей на це немає, радійте, що хоч стільки виділили», «Та яка там підготовка? Яке технічне завдання? Я зараз вам його за п'ять хвилин намалюю», «Ви що — не професіонал, а так?», «Вчіться розмовляти з людьми: виконавці теж зацікавлені в роботі — нехай роблять все швидко і якісно» і т. д. і т. п.

А якщо укладення договору на розробку ТЗ з яких-небудь причин неможливо, але хочеться попрацювати? Є кілька способів, про які слід знати: не завжди виходить їх застосувати і результат не гарантований, але це краще, ніж нічого. У другій статті у розділі 4 ми вже розглядали деякі ситуації і тепер будемо іноді на них посилатися.

1. Дивимося на ціну закупівлі
Даний спосіб вже був згаданий у другій статті — якщо сума, запропонована замовником, спочатку перевищує допустиме граничне значення 400 тис. руб., то це привід для розмови з замовником.
Якщо сума перевищує 100 тис. руб., то це привід перечитати пункт 5 ч. 1 ст. 93 44-ФЗ і перевірити, чи має замовник право на використання даного пункту. Також зовсім не зайвим буде уважніше подивитися на План-графік — а заповнений чи замовником (для закупівель за п. 5) розділ?
Такі розбіжності можуть свідчити про варіант 1 (закупівля ще планується і поки не тільки спосіб визначення постачальника не вибрано — саме фінансування під питанням) або варіанті 4 (замовнику потрібно тільки ТЗ для конкурентної процедури).

2. Вивчаємо інші закупівлі замовника
В статті 2 (в якій ми знайомилися з Планом-графіком) згадувалося, що на вкладці «Основні позиції» видно ті закупівлі замовника, які він збирається здійснювати не на підставі пунктів 4, 5 та деяких інших. Кожній такій закупівлю відповідає окрема позиція (рядок), у якій замовник зобов'язаний вказати найменування об'єкта закупівлі і деякі базові характеристики. Так от, якщо вам зустрілася закупівля, до болю схожа на ту, яку ви обговорюєте з замовником, то це теж досить прозорий натяк. Ні, не виключено, що сталася банальна помилка та замовник вже передумав проводити конкурентну процедуру, просто не встиг внести зміни в План-графік, але набагато більш ймовірний поганий варіант (четвертий).

3. Перевіряємо, щоб закупівля була присутня і в плані ФХД, і в Плані-графіку
Якщо її немає ніде (ситуація з попередньої статті під номером 1.4), то це може свідчити про варіант 1 (закупівля тільки планується) або варіанті 4 (замовнику знову-таки потрібно тільки ТЗ), тому потрібно дотискати замовника вже зараз.
Якщо вона є в плані ФХД, але відсутній у Плані-графіку (родоначальницею цього варіанту була ситуація під номером 2.2), то це також може привести до варіанту 4 — фінансування (точніше — його обіцянка) передбачено, але от спосіб визначення постачальника ще не вибрано.

4. Цікавимося джерелом фінансування
Якщо замовник повідомив, що виділення коштів на закупівлю відбувається за рахунок субсидій на інші цілі (хоча не виключений і варіант фінансування за рахунок субсидій на виконання муніципального завдання) у рамках будь-якої муніципальної, регіональної та федеральної програми, то підвищується ймовірність спільних торгів (особливо якщо об'єкт закупівлі досить типової). Якщо ж замовник вам нічого про це не повідомив, але ви іншим способом дізналися (наприклад, від колег чи інших замовників), що гроші на аналогічні цілі виділено декільком замовникам, то ймовірність цільової програми та подальших спільних торгів теж збільшується. Це може призвести до варіанту 3.

5. Дивимося попередні версії плану ФХД на сайті bus.gov.ru
У першій статті ми бачили, що попередні версії плану ФХД також доступні для скачування. Часті зміни можуть бути викликані помилками замовника (що повинно нас змусити більш пильно перевіряти замовника в інших питаннях — раптом він знову помилиться), так і черговим «перекроюванням» плану ФХД за вказівкою засновника. І якщо гроші постійно «стрибають» між статтями, або зникають, а потім знову з'являються, це може свідчити про те, що власну позицію перед обличчям вищестоящих інстанцій замовнику відстоювати не вдається і він змушений слухняно виконувати всі «хотілки» засновника. Природно, ймовірність того, що й гроші, виділені на вашу закупівлю, теж заберуть або пересунуть, збільшується. Це може свідчити про варіант 2 (замовник неграмотно планує або не встигає за засновником) або 5 (ймовірність того, що замовнику вашу закупівлю вдасться відстояти, зменшується).
Як визначити, що зміни дуже часті?Частота змін плану ФХД — величина відносна. Наприклад, станом на 31.10.2016 р., замовником з ІПН 8617013974 в план ФХД було внесено 9 змін (останнє від 18.10.2016 р.), замовником з ІПН 5514008737 — 6 змін (останнє від 26.08.2016 р.), а замовником з ІПН 2343015493 — жодного (остання і єдина публікація — від 24.04.2016 р.)
Тому застосовувати цей спосіб слід з обережністю (втім, як і всі інші)

6. Дивимося попередні версії Плану-графіка на сайті zakupki.gov.ru
Часті зміни (попередні версії ПГ можна побачити на вкладці «Журнал версій», докладніше — у другій статті циклу) можуть бути наслідком як помилок замовника при плануванні закупівельної діяльності, так і слабкості позиції замовника та виконання «хотілок» засновника. Це може призвести, знову-таки, до варіантами 2 або 5.

7. Оцінюємо «наповненість» Плану-графіка
Чим ближче сумарна вартість закупівель за п. 4. до позначки 2 мільйони рублів, тим більше ймовірність того, що при позаплановому внесення змін замовнику доведеться чимось жертвувати (не виключено, що саме вашої закупівлею). А якщо ще і сам План-графік неодноразово змінюється і «розпухає», то можна зробити висновок, що такі «позапланові зміни» трапляються дуже часто.

Випадки з «заполненностью» пункту 5 або з необхідністю закупівлі у суб'єктів малого підприємництва прорахувати складніше: тут більше зовнішніх, що не залежать один від одного факторів, і, найголовніше, є деякі тонкощі у підрахунку сукупного річного обсягу закупівель — не весь він буде видний у Плані-графіку поточного року, що могло «сховатися» і в році попередньому. Але принцип той же: якщо п. 5 у замовника майже заповнений, або відсоток закупівель у суб'єктів малого підприємництва значно менше запланованих 15, то це може викликати необхідність коригування Плану-графіка з метою проведення деяких закупівель, здійснити які раніше передбачалося у єдиного постачальника, конкурентним способом.

8. Перевіряємо за списком
Ви ж ведете список не дуже хороших замовників і, може бути, навіть обмінюєтесь інформацією з колегами? Якщо так — то саме час перевірити цей список на предмет знаходження в ньому вашого замовника.
Якщо вийшло так, що замовнику від вас потрібно було тільки ТЗ (варіант 4), або він неодноразово «забував» повідомити про те, що закупівля ще тільки планується (варіант 1) на наступний рік — можливо, перед вами черговий кандидат на внесення.

Природно, можна і потрібно використовувати і ті способи, якими ви довіряєте: перевірка замовника через розпитування колег (як друзів, так і опонентів), інтуїція, кидання монетки і т. д. і т. п. Не забувайте також, що і план ФХД, та План-графік необхідно періодично перевіряти: раптом, поки ви ведете переговори з замовником, там з'явилося щось нове, цікаве і кардинально змінює ситуацію?

Глава 3. Чому ми залишилися без договору? — 3
Ще одна обставина, про яку варто згадати окремо: замовник не укладає з вами договір тому, що не може його укласти — грошей немає. У другій статті це були ситуації під номерами 1.2, 1.3 (закупівля була не видно ні в плані ФХД, ні в Плані-графіку) і 2 (закупівля була присутня в Плані-графіку, але була відсутня в плані ФГД). В розділі 4 частини третьої статті саме з цією обставиною пов'язане небажання замовника змінювати статтю КОСГУ: грошей все одно немає; відповідно, фінансовий орган переклад неіснуючих грошей на потрібну статтю КОСГУ не погодить; закупівлю треба здійснити будь-яку ціну.

Так ситуації абсолютно різні, хіба ні? Різні вони різні, але тільки зовні. Не будемо заглиблюватися в причини уявній різниці: це залежить від багатьох факторів, а нам важливий результат, точніше — наслідки. А наслідки цих ситуацій будуть до болю схожі: якщо щось піде не так, то в програші в першу чергу опинитеся ви.

Так, хтось скаже, що це прописні істини, їжаку дитині відомо, чим небезпечна робота без договору, і все-таки: не забувайте, що тут все крутиться навколо двох основних варіантів — гроші будуть, але пізніше і грошей не буде. І саме вам доведеться вирішувати, як довго ви можете чекати своїх грошей, і що робити, якщо грошей не буде (це теж до питання про адекватність оцінки власних ресурсів). І навіть якщо строки оплати для вас не критичні і ви готові чекати рік, два, три і більше — набагато приємніше робити це з наявними на руках укладеним договором та підписаними актами виконаних робіт, чи не правда?

І, мабуть, найголовніше. Про те, що існують проблеми з фінансуванням, ви повинні знати. Якщо замовник прямо говорить, що грошей немає, то у вас є право усвідомленого вибору — ризикувати чи не ризикувати (чи цей вибір правильним — це вже окреме питання). Якщо ж замовник мовчить або ухиляється від відповіді, то права на свідомий вибір вас намагаються позбавити.

Висновок
1. У неукладення договору з вами не завжди винен саме замовник.
2. Використання відкритих даних може зменшити ймовірність такого результату.
3. Робота без договору — додатковий ризик, який необхідно адекватно оцінити (відкриті дані можуть допомогти і тут).

В наступних серіях:
— договір і магічні сутності;
— алло, ми шукаємо таланти нам потрібен директор;
— договір — міф чи реальність;
— де гроші;
— і інше.

P. S. і відповіді на деякі запитання читайте тут:P. S. Звичайно, автор не несе ніякої відповідальності за будь-які збитки, понесені вами, вашими близькими, друзями, колегами, домашніми вихованцями, вашою організацією, вашими контрагентами і всіма іншими третіми особами, внаслідок вашої бездіяльності або будь-яких дій, вчинених під впливом цієї статті, так і без її обліку, згідно з викладеним матеріалом або всупереч йому.

1. Розглянуті методи обов'язкові, необхідні і достатні?

Ні в якому разі. Автор статті пропонує лише ще кілька інструментів для отримання додаткової інформації, яка може знадобитися при прийнятті рішення про роботу з замовником. Застосовувати ці інструменти, як часто і яким чином, чи можна довіряти отриманої в такий спосіб інформації і як її інтерпретувати — залишається на ваш розсуд.

2. І що, з кожним замовником так мучитися?

Звичайно ж ні. Є величезна кількість інших обставин, що впливають на ситуацію. Для кого-то договір на 100 тис. руб. — дрібниця в загальному потоці договорів, а для когось- дуже серйозний і відповідальний захід. Хтось віддає перевагу відстоювати свої інтереси в суді (і має в цьому великий досвід), а для кого-то простіше вирішувати питання в досудовому порядку. Хтось готовий в будь-якому суді довести що завгодно — і тому не утрудняє себе складанням детального техзавдання або відточуванням формулювань договору, а хтось воліє, щоб кожна дрібниця була зафіксована документально. Люди, організації, ситуації різні, необхідні трудовитрати — теж. Тому вирішувати тільки вам.

3. Може бути, простіше взагалі не працювати з бюджетними установами?

По-перше, ми тут свідомо розглядаємо ситуацію з точки зору можливих проблем. По-друге, хто сказав, що з комерційними установами працювати простіше? Там теж є такий масив складнощів, що мама не горюй. Ну і по-третє: «Якщо у вас немає будинку, пожежі йому не страшні...».

4. У статті викладена правда, вся правда і нічого крім правди? Помилок бути не може?

По-перше, всі ми люди і всі ми помиляємося. По-друге, законодавство має тенденцію змінюватися, і, найчастіше, досить швидкими темпами. По-третє, всіх обставин передбачити в рамках статті неможливо: потрібно вивчати конкретну ситуацію. По-четверте, є суперечливі, неоднозначні питання, за якими існують різні думки — це теж треба враховувати. По-п'яте, автор просто міг щось упустити.

У будь-якому випадку, якщо вас щось збентежило — пишіть про це в коментарях або за допомогою особистих повідомлень: від цього залежить наскільки інформація, викладена у статті, буде достовірною, актуальною та багатосторонньою.

5. А можливо в окремій статті розглянути питання про (зміст питання)?

Можливо багато. Пишіть автору, і якщо зірки будуть розташовуватися потрібним чином в наявності будуть час, можливість, сили і, головне, інформація цікавить вас питання — чому б і ні.

Зміст циклу:Частина 1.
Частина 2.
Частина 3.

Джерело: Хабрахабр

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.