Як створити провайдера віртуальної інфраструктури: Досвід 1cloud



Це розповідь про те, як створювався сервіс 1cloud – яким він замислювався спочатку і яким став у підсумку, що ми дізналися про своїх користувачів і які поради можемо дати молодим ІТ-компаніям. У цьому матеріалі ми зупинимося на питаннях розуміння користувацької аудиторії і проектуванні інтерфейсів: подивимося, як бачать нашу роботу клієнти.

Спочатку засновники компанії 1cloud Віталій Грицай і Костянтин Кудряшов задумували свій проект як «магазин «хмарних» рішень» – сервіс в якому виробники та інтегратори реєстрували б свої шаблони, а клієнти могли б їх розгортати на потужностях 1cloud. За задумом засновників, одним з найбільш важливих переваг цього продукту повинен був бути зручний інтерфейс, який спростив би взаємодію між клієнтами та виробниками.

Однак через деякий час стало ясно, що в первісному вигляді задум реалізувати не вдасться: аналіз і перші тести показали, що напрям розвитку проекту потрібно міняти. У підсумку від маркетплейса 1cloud почав рух у бік створення IaaS&PaaS-провайдера з повною автоматизацією всіх запитів клієнтів.

Рішення це не було спонтанним: всю свою трудову кар'єру команда, яка стояла біля витоків проекту, займалася підтримкою ІТ-інфраструктур – в результаті був накопичений значний обсяг знань і досвіду щодо управління ними. Наприклад, один із засновників 1cloud, Віталій Грицай, до створення власного бізнесу був начальником відділу автоматизації в компанії «Петер-Сервіс», що розробляє ПЗ для автоматизації діяльності стільникових операторів (зокрема, «Мегафона»).

Після прийняття рішення про перехід від маркетплейса до провайдера віртуальної інфраструктури змінилися і мети проекту. Головним завданням стало зробити складні речі (з точки зору управління ІТ-інфраструктурою) простими для користувачів і знизити поріг входження в цю сферу серед людей, які не мають профільної освіти. З масштабних цілей – створити російського постачальника IaaS&PaaS-рішень, здатного конкурувати і перевершувати зарубіжні аналоги (AWS, Microsoft Azure).

Для кого ми працюємо: як бачимо клієнта ми

Визначитися з цілями і завданнями, які повинен вирішувати сервіс, допомагає в тому числі і постійне вивчення користувачів: наприклад, початкові уявлення про аудиторію потенційних споживачів наших послуг з оренди віртуальної інфраструктури досить сильно змінилися з моменту запуску сервісу. Спочатку ми вважали, що основну масу клієнтів будуть складати фізичні особи – у реальності ж виявилося, що нашими користувачами стають в першу чергу компанії.

В ході роботи у нас сформувалося більш повне уявлення про те, кому і навіщо потрібні наші сервіси. У число зацікавлених бізнесів в підсумку потрапили:

1. Розробники додатків. Цієї категорії користувачів важливо швидке розгортання тестових стендів і production-стендів (у рамках процесів continuous integration).

2. Веб-студії і власники сайтів. Для них плюсом стає надійність при зростанні навантаження і можливість гнучко змінювати конфігурацію віртуальних серверів, тим самим пристосовуючи її під поточні потреби.

Крім того, в ході роботи ми з'ясували, що для веб-студій також виявилися актуальними різноманітні партнерські програми: їх рід занять дозволяє залучати безліч клієнтів для хмарного провайдера, що дає можливість одержувати стабільний додатковий дохід (чим вони активно користуються).

3. Компанії-інтегратори. Таким компаніям особливо важливо економити час при розгортанні серверів для нових клієнтів – зокрема, для них ми створили можливість налаштування своїх рішень і створення шаблону з перенастроенного сервера.

4. Будь-який бізнес, провідний бухгалтерії в 1с. Розміщення 1c бухгалтерії в хмарі дозволяє легко організувати розподілений доступ до неї: бухгалтерам необов'язково перебувати в офісі, щоб внести якісь зміни.

Що стосується користувачів – фізичних осіб, то їм найбільш цікаво використовувати віртуальну інфраструктуру для різноманітних задач, що вимагають великих обчислювальних потужностей, які навряд чи є на домашньому ПК.

Це лише кілька прикладів застосування віртуальної інфраструктури для потреб бізнесу і приватних осіб – число таких прикладів зростає як у цілому в галузі, так і в нашій практиці – і не в останню чергу завдяки тому, як ми ведемо роботу над користувальницьким інтерфейсом.

Користувальницький інтерфейс: як клієнт бачить нас

Незважаючи на зміну початкового курсу, мета зробити складні речі простими для користувачів, дати їм зрозумілий інструмент роботи, нікуди не пішла. Тому одним із перших завдань, які почала вирішувати команда, стало питання про формування відповідної архітектури сервісу та створення зручного інтерфейсу.

На першому етапі не обійшлося без складнощів: головною проблемою при створенні сервісу стало бажання «зробити продукт для всіх і відразу» – команда намагалася побудувати занадто універсальну і підходить під будь-які вимоги архітектуру. Але для молодого проекту це майже завжди виявляється надлишковим і веде до уповільнення процесу розробки і його надмірного ускладнення.

Наступною складністю на шляху до створення сервісу став вибір відповідного дизайну. На перший погляд, дизайн – всього лише «обгортка», щось похідне по відношенню до самого продукту. Але ми в 1cloud швидко прийшли до розуміння того, що інтерфейс і дизайн – це, по суті, перше, а часто і єдине, з чим стикається користувач, й ігнорувати цю сферу, вважаючи її другорядною, ніяк не можна.

На етапі тестування бізнес-моделі ми вирішили відштовхнутися від дизайну сторінки, запропонованого західної ІТ-компанією DigitalOcean: це рішення, з одного боку, дозволило нам швидко протестувати гіпотезу і зрозуміти, що наш сервіс буде корисний потенційним клієнтам, з іншого боку, викликало негатив з боку тих, кому не сподобалося візуальне схожість нашого і західного продуктів (все це ускладнювалося тим, що у нас, молодої компанії, не було штатного юзабилиста, тому доводилося маневрувати між пропозиціями сторонніх підрядників різного рівня якості).



Інтерфейс: тоді (тестування гіпотези)...



...і зараз (працюючий продукт)

У підсумку перед нами постало завдання створити сервіс, дизайн якого буде не просто зручним, але і унікальним. Цей процес ми постаралися докладно описати в одному зі своїх матеріалів: ми підійшли до завдання системно і вирішили врахувати не тільки власний (на той момент ще невеликий досвід, але і чужі помилки – в результаті вийшло обійти безліч підводних каменів і не набивати власних шишок.

Питання підкріплення того або іншого сервісу відповідними UX/UI рішеннями продовжує супроводжувати нашу роботу. Так наприклад, коли ми почали пропонувати користувачам різні типи дисків в залежності від поставлених клієнтом завдань, природним продовженням цього рішення стало створення відповідного конфігуратора:



Для нас важливо не тільки зручність візуального представлення і організації інформації, але і створення умов, в яких людям з різним технологічним «бекграундом» буде комфортно працювати з нашою системою.

Зокрема, цією потребою було продиктовано наше рішення реалізувати в системі шаблони віртуальних серверів: так, користувачі можуть легко «з нуля» створювати налаштовані копії віртуальних машин і витрачати мінімум часу на масштабування системи.



Бажання полегшити роботу користувачів з сервісом поширюється не тільки на наші прямі обов'язки: наприклад, зрозумівши, що більшу частину наших клієнтів складають інші компанії, ми вирішили полегшити процес формування рахунків та актів для юридичних осіб.

Здавалося б, рахунки, акти виконаних робіт та акти звірки – непрофільна діяльність провайдера для віртуальної інфраструктури, однак можливість бачити повну інформацію про стан рахунку та отримувати копії бухгалтерських документів для своїх потреб прямо з браузера, що полегшує життя нашим B2B-клієнтам не менше, ніж можливість масштабувати систему в кілька кліків.

В сфері дизайну та юзабіліті наші подальші плани пов'язані з створенням адаптивного дизайну сайту і для панелі керування. В рамках нового дизайну буде повністю перероблений зовнішній вигляд сайту: він буде зручніше попереднього, буде заточений під постійно розширюються можливості сервісу, а так само нова версія сайту буде оптимізована з точки зору пошуку інформації, на яку звертають увагу користувачі при знайомстві з сервісом 1cloud.

У найближчому майбутньому ми плануємо змінити дизайн веб-версії сервісу – зробити його привабливішим і зрозуміліше, адаптувати під наші постійно розширюються можливості і оптимізувати наповнення сайту з точки зору найбільш важливою для користувачів інформації. Крім того, в перспективі запуск мобільного додатку – про найцікавіші деталі цього процесу ми обов'язково будемо розповідати в нашому блозі.

Висновки

Підводячи підсумок, ми б хотіли поділитися з іншими проектами радами, які допомогли перетворити 1cloud з ідеї, що розвивається сервіс:

Немає нічого страшного в тому, щоб зробити pivot після непідтвердження тієї чи іншої первісної гіпотези. Наш приклад – той живе свідчення.
Основним джерелом вашого натхнення і рішень повинні залишатися користувачі. Це не просто банальна істина: необов'язково бездумно йти за бажаннями клієнтів і реалізовувати все в точності так, як просить хтось із них.

Постарайтеся подивитися на проблему ширше – ви можете не тільки надавати клієнтам той сервіс, який їм дійсно потрібен, але і зробити все супроводжують цей процес кроки максимально комфортними: так і сталося, коли ми вирішили автоматизувати наші бухгалтерські завдання для зручності клієнтів-юросіб.
Не варто недооцінювати значимість користувальницьких інтерфейсів: не залишайте рішення цієї задачі «на потім» і не бійтеся замінити підрядника, якщо вважаєте, що він не справляється зі своїми обов'язками.
З обережністю ставитеся до копіювання або запозичення чужих дизайн-рішень: з одного боку, вони дозволяють швидко зібрати працюючий прототип і протестувати гіпотезу, з іншого – можуть зіпсувати перше враження потенційних користувачів.

Не виключена ймовірність, що в результаті у розробників повноцінної версії продукту з'явиться нове завдання максимально дистанціюватися від початкового рішення (нехай і доброго, але дуже схожого на чужій сервіс).
Якщо шаблони і запозичення – двосічна зброя, яким варто користуватися з великою обережністю, то чужий досвід – як позитивний, так і негативний – те, до чого виразно варто придивитися.

Не лінуйтеся вивчати чужі історії успіху (або невдачі) і не наступайте на ті ж граблі: така «підготовча робота» дозволила нам на чужому досвіді познайомитися з основними помилками в проектуванні інтерфейсів IaaS провайдерів у нашій галузі та уникнути їх при створенні свого проекту.


Джерело: Хабрахабр

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.